Офсайд у футболі: положення, активна участь і навмисна гра захисника за Правилом 11

Гравця не карають лише за те, що він стоїть ближче до воріт суперника. Спочатку арбітри визначають положення поза грою в момент, коли партнер грає або торкається м’яча, а потім — чи втрутився нападник у гру, суперника або отримав перевагу після відскоку чи сейву. Руки не враховують, а перебування на одній лінії з другим останнім суперником дозволене. Окрема складність — відрізнити випадковий рикошет від навмисної гри захисника, яка за певних умов «перезапускає» оцінку.

Коли є положення поза грою

У момент дотику партнера частина голови, тулуба або ніг нападника має бути на половині суперника й ближче до лінії воріт, ніж м’яч і другий останній суперник. Середня лінія не входить до половини суперника для цього визначення. Руки та кисті всіх гравців не враховують.

Гравець на одній лінії з другим останнім суперником або останніми двома суперниками не перебуває в офсайді. Часто другим останнім є польовий захисник, але воротар може залишити ворота, тому рахують суперників, а не посади.

Положення ще не є порушенням

Свисток лунає лише коли гравець із офсайдної позиції стає активно залученим. Він може не торкнутися м’яча й не вплинути на суперника — тоді гру продовжують. Сам жест або рух у напрямку передачі оцінюють за фактичним впливом, а не за наміром, який глядач приписує нападнику.

Асистент іноді чекає завершення епізоду, щоб побачити, хто зіграє м’ячем. Це не означає запізнілий контроль. У небезпечній ситуації прапорець можуть підняти раніше за процедурою безпеки, а у змаганнях із VAR — діяти за протоколом відкладеного сигналу.

Втручання в гру

Найпростіший випадок — нападник торкається або грає м’ячем, який передав чи торкнувся партнер. Оцінка прив’язана до першого контакту партнера з м’ячем; для кидка воротаря IFAB окремо визначає останній контакт. Положення гравця після передачі не змінює момент оцінки.

Якщо два нападники біжать до м’яча, а торкається той, хто був у правильному положенні, офсайдний партнер не обов’язково порушує правило. Але його перешкода захиснику або очевидна дія, що вплинула на можливість зіграти, може стати окремою підставою.

Втручання в дії суперника

Офсайд фіксують, якщо гравець закриває воротарю лінію огляду, бореться за м’яч, очевидно намагається зіграти близький м’яч і цим впливає на суперника або робить іншу очевидну дію з таким впливом. Потрібно оцінювати відстань, рух і реальну можливість захисника.

Стояти в офсайдній позиції перед воротарем не завжди достатньо; ключове — чи перешкоджав гравець бачити або діяти. Якщо нападник фізично блокує рух суперника, епізод також може підпадати під Правило 12. Арбітр визначає перше й серйозніше порушення за обставинами.

Відскок, сейв і навмисна гра

Гравець отримує перевагу, якщо грає м’ячем після відскоку або рикошету від стійки, поперечини, арбітра чи суперника, або після навмисного сейву. Сейв не «скасовує» офсайд. Випадкове відхилення від захисника також зазвичай не створює нової фази.

Якщо суперник навмисно зіграв м’ячем, маючи контроль і можливість передати, заволодіти чи вибити його, неточний результат сам по собі не робить дію рикошетом. IFAB радить оцінювати відстань, швидкість, очікуваний напрямок, час на координацію та тип руху.

Коли офсайду немає безпосередньо

Порушення не фіксують, коли гравець отримує м’яч безпосередньо з удару від воріт, вкидання з-за бокової або кутового. Але після наступного дотику партнера звичайна оцінка відновлюється. Прямий штрафний або вільний удар не має такого винятку.

Нові сезонні коригування ми пояснювали у матеріалі про зміни Правил футболу 2026/27. Дисциплінарні наслідки карток окремі від офсайду; дивіться наш розбір жовтих і червоних карток.

Як перевіряти спірний епізод

Зупиніть відео на першому контакті партнера, визначте м’яч і другого останнього суперника, а потім відстежте активну участь. Телевізійний ракурс може спотворювати лінію; намальована глядачем риска не є офіційною. У VAR-матчі технологія перевіряє рішення за протоколом, але остаточний результат оголошує арбітр.

Для аматорського матчу без відео рішення асистента приймається за побаченим у реальному часі. Не вимагайте перегляду з телефона вболівальника, якщо регламент цього не передбачає. Найкращий спосіб розуміти суперечку — назвати, який саме елемент Правила 11 оцінюється, а не лише казати «він був попереду».

П’ять запитань до повтору

Хто останнім торкнувся м’яча з команди нападника? Де був нападник у момент першого контакту? Де м’яч і другий останній суперник? Яка частина тіла враховується? Що саме зробив нападник після передачі? Лише після цих відповідей переходьте до рикошету, сейву або навмисної гри захисника. Така черга зменшує плутанину між положенням і порушенням.

Під час трансляції шукайте офіційне пояснення суддівської бригади або організатора, якщо воно публікується. Один стоп-кадр без правильного моменту удару вводить в оману. Не вимірюйте офсайд за тінню чи положенням рук. У дитячому або локальному турнірі перевірте регламент: базове Правило 11 може мати дозволені адаптації для формату змагання.

Джерела

• IFAB — Правило 11 «Поза грою»
• IFAB — додаткові роз’яснення й приклади офсайду