Пенальті — це не покарання за будь-який контакт у штрафному майданчику. За Правилом 14 IFAB його призначають, коли гравець команди, що захищається, вчиняє порушення, за яке передбачено прямий вільний удар, у власному штрафному майданчику або в окремих випадках за межами поля як частину ігрового епізоду. Рішення залежить від характеру порушення, місця та моменту контакту, а не від сили реакції нападника чи глядачів.
Коли фол стає пенальті
Спершу арбітр визначає, чи було порушення за Правилом 12: підніжка, удар, поштовх, затримка, гра рукою або інша дія для прямого вільного. Потім — де саме воно сталося. Лінія штрафного майданчика є його частиною, тому порушення на лінії захисником може означати пенальті.
Не кожен дотик є фолом. Контакт може бути нормальним ігровим зіткненням, а падіння — наслідком втрати рівноваги. Відео з одного ракурсу часто спотворює відстань. VAR, якщо використовується, втручається за протоколом у разі явної й очевидної помилки або серйозно пропущеного епізоду, а не для повторного суддівства кожного контакту.
Розташування м’яча і гравців
М’яч має бути нерухомим, частиною торкатися або нависати над центром позначки. Виконавець чітко визначений. Усі інші гравці, крім воротаря й виконавця, повинні бути на полі, поза штрафним майданчиком, позаду позначки та щонайменше за 9,15 метра від неї.
Арбітр дає сигнал лише після правильного розташування. Виконавець має спрямувати м’яч уперед; удар п’ятою дозволений, якщо м’яч рухається вперед. Після удару виконавець не може торкнутися м’яча вдруге, доки його не торкнеться інший гравець.
Що дозволено воротарю
До удару воротар залишається між стійками, обличчям до виконавця й на лінії воріт. Він може рухатися вздовж лінії, але не має несправедливо відволікати суперника: затримувати виконання, торкатися стійок, перекладини або сітки з демонстративною метою.
У момент удару принаймні частина однієї стопи воротаря повинна торкатися лінії воріт, бути на одній вертикальній площині з нею або позаду. Вимога не означає, що обидві ноги мусять стояти нерухомо. Стрибок і рух убік дозволені, якщо положення стопи відповідає правилу в момент удару.
Передчасний вхід у штрафний
Гравці інколи вбігають у штрафний майданчик до удару. Наслідок залежить від того, хто порушив, чи вплинув він на епізод і чи забито гол. Сучасні правила оцінюють саме вплив: наприклад, чи гравець першим зіграв відскок або завадив супернику.
Тому автоматична теза «хтось зайшов — завжди перебивати» неправильна. Потрібно знати, хто порушив, який результат удару й що сталося після відскоку. Графіка трансляції допомагає, але остаточне рішення приймає арбітр за повним епізодом.
Порушення воротаря і повтор удару
Якщо воротар порушив положення і це вплинуло на незабитий удар, правила можуть передбачати повтор. Дисциплінарна санкція залежить від обставин і чинної редакції. Якщо м’яч усе одно входить у ворота, гол зазвичай зараховують, адже команда, що виконувала удар, не повинна втрачати результат через порушення суперника.
Не робіть висновок лише за стоп-кадром після удару: ключовий момент — перший контакт виконавця з м’ячем. Камера під кутом може створювати ілюзію, що стопа попереду або позаду лінії. Найнадійнішим є ракурс уздовж лінії воріт.
Подвійний дотик виконавця
У редакції 2026/27 уточнено випадок, коли виконавець випадково б’є м’яч обома ногами одночасно або м’яч одразу торкається опорної ноги. Якщо після такого випадкового подвійного дотику м’яч входить у ворота, удар повторюють; якщо не входить — призначають непрямий вільний удар.
Якщо виконавець навмисно торкається м’яча вдруге до іншого гравця, суперник отримує непрямий вільний, а за умисну гру рукою можливий прямий вільний відповідно до правил. Важлива різниця між випадковим ковзанням опорної ноги й навмисною другою грою.
Пенальті під час матчу і серія
Одинадцятиметровий у матчі виконується за Правилом 14 і після відскоку гра може продовжитися. Серія після матчу визначає переможця й має окремі процедурні правила: коло допущених гравців, черговість, однакова кількість ударів та завершення, коли одна команда вже не може наздогнати іншу.
Картки та попередження теж оцінюються за чинними нормами; базові принципи описані в матеріалі про жовті й червоні картки. Положення поза грою до прямого отримання м’яча з пенальті не застосовується так само, як у звичайній передачі, але після відскоку виникає новий епізод; про основу читайте в поясненні Правила 11.
Як перевіряти спірний епізод
Поставте чотири питання: яке порушення зафіксовано, де воно сталося, чи правильно розташувалися гравці та що відбулося в момент першого удару. Для воротаря дивіться стопу щодо лінії; для подвійного дотику — контакт опорної ноги; для вбігання — вплив на подальшу гру.
Після зіткнення окремо оцінюйте здоров’я спортсмена. Якщо є підозра на травму голови, рішення про повернення не можна підміняти важливістю матчу; скористайтеся алгоритмом про ознаки струсу мозку. Правильне тлумачення пенальті починається з офіційного тексту IFAB, а не з клубних сторінок чи емоційного коментаря.
Джерела
- IFAB — Правила гри 2026/27, Правило 14 «Пенальті»
- IFAB — зміни до Правил гри 2026/27
