Штрафний і вільний удари у футболі: стінка та гол за Правилом 13

Після порушення арбітр може призначити штрафний або вільний удар. Різниця визначає, чи можна забити гол без дотику іншого гравця. Правило 13 також встановлює положення м’яча, відстань суперників, порядок швидкого розіграшу й особливі вимоги до стінки. Саме ці деталі часто пояснюють, чому арбітр зарахував гол або наказав повторити удар.

Штрафний і вільний: головна різниця

Із прямого штрафного удару можна безпосередньо забити у ворота суперника. Із вільного удару гол зараховують лише тоді, коли після удару м’яч торкнувся іншого гравця до перетину лінії воріт. Арбітр показує вільний удар піднятою рукою й тримає сигнал, доки м’яч не торкнеться іншого гравця або не стане очевидно, що гол безпосередньо не може бути забитий.

Якщо вільний удар без дотику потрапив у ворота суперника, призначають удар від воріт. Якщо прямий штрафний або вільний удар безпосередньо влетів у власні ворота виконавця, гол не зараховують, а суперник отримує кутовий. Для самого кутового діє окреме Правило 17.

Коли м’яч у грі

Перед виконанням м’яч має бути нерухомим. Він входить у гру, коли його вдарили ногою і він явно зрушив. Виконавець не може торкнутися м’яча вдруге, доки це не зробив інший гравець. Звичайний повторний дотик карається вільним ударом для суперника, а гра рукою оцінюється за відповідними положеннями Правила 12.

Удар виконують із місця порушення, якщо інше положення не визначене правилами. Для порушення в межах штрафного майданчика наслідок може бути пенальті; критерії викладено в матеріалі про Правило 14 і дії воротаря. Місце поновлення не обирає команда довільно.

Відстань 9,15 метра

До введення м’яча в гру суперники мають перебувати щонайменше за 9,15 метра, якщо правила не дозволяють їм стояти на власній лінії воріт між стійками. Для штрафного або вільного удару команди, що захищається, у власному штрафному майданчику суперники також повинні бути поза його межами до введення м’яча в гру.

Арбітр може керувати відстанню голосом, жестом і позначкою спреєм. Спрей не створює нового правила — він лише допомагає показати місце м’яча та лінію стінки. Якщо команда просить арбітра забезпечити відстань і чекає сигналу, виконувати удар до свистка не слід.

Правило одного метра від стінки

Коли команда, що захищається, формує стінку з трьох або більше гравців, усі гравці команди, що атакує, повинні залишатися щонайменше за один метр від неї до введення м’яча в гру. Якщо нападник порушує цю вимогу під час виконання, суперник отримує вільний удар.

Вимога стосується саме стінки з трьох або більше захисників. Один або два гравці поруч не запускають спеціальне правило одного метра, хоча загальні заборони блокування, штовхання й затримки залишаються. Арбітр оцінює фактичне розташування, а не назву комбінації в коментарі транслятора.

Швидкий розіграш

Команда може швидко виконати удар без очікування, поки арбітр відсуне суперників, якщо ситуація дозволяє. Коли опонент, який не встиг відійти на 9,15 метра, перехоплює такий правильно виконаний швидкий удар, гра може тривати. Команда, що поспішила, приймає ризик близького суперника.

Інша ситуація — суперник навмисно стає перед м’ячем, відкидає його або інакше заважає швидкому поновленню. За затримку поновлення гри арбітр може показати жовту картку. Рішення залежить не лише від дистанції, а й від того, чи гравець свідомо перешкоджав виконанню.

Удар у власному штрафному майданчику

Якщо захисники швидко розігрують м’яч, а суперник залишився всередині, бо не мав часу вийти, арбітр може дозволити гру. Але цей суперник не має права торкатися або оспорювати м’яч до введення його в гру. Якщо він це робить, удар повторюють.

Цей принцип подібний до швидкого удару від воріт. Для правильного розбору моменту перевірте, чи м’яч був нерухомий, чи явно зрушив, де перебував суперник і коли почав боротьбу. Базові правила удару від воріт зібрані в матеріалі про Правило 16.

Чекліст для перегляду повтору

З’ясуйте вид удару й сигнал арбітра; місце м’яча; чи був він нерухомим; момент явного руху; відстань суперників; кількість гравців у стінці; відстань нападників від неї; наявність другого дотику. Для оцінювання використовуйте редакцію Правил сезону конкретного матчу: старий епізод може підпорядковуватися іншій редакції.

Через які порушення призначають різні удари

Прямий штрафний зазвичай є наслідком порушень із фізичним контактом, гри рукою та інших дій, прямо перелічених у Правилі 12. Якщо таке порушення захисник робить у власному штрафному майданчику, призначають пенальті. Вільний удар застосовують до технічних порушень, небезпечної гри без контакту, перешкоджання воротарю та окремих дисциплінарних ситуацій.

Картка й вид поновлення не завжди збігаються за логікою глядача. Арбітр може показати жовту або червону картку, а гру поновити відповідно до характеру та місця самого порушення. Якщо проступок стався, коли м’яч не був у грі, поновлення визначає попередня зупинка, хоча дисциплінарне покарання все одно можливе.

Джерела

• IFAB — Правило 13: штрафні та вільні удари
• IFAB — Правила гри 2026/27
• IFAB — Правило 12: порушення і дисциплінарні санкції